Інституційний репозитарій (Institutional Repository)
Інституційний репозитарій – це онлайновий архів для збору, збереження та поширення цифрових копій інтелектуальної продукції установи, зокрема, закладів вищої освіти та науково-дослідних установ. Такі сховища даних є безпосереднім втіленням концепції Відкритої науки (Open Science) та Відкритих даних (Open Data). Відкриті дані вважаються важливим компонентом сучасних наукових досліджень, оскільки вони забезпечують вільну циркуляцію знань, полегшують проведення інноваційних досліджень у різних галузях і є важливим ресурсом для підтримки наукової діяльності. Наразі в рамках Будапештської ініціативи з відкритого доступу рекомендованими алгоритмами науково-видавничої діяльності визнано Золотий шлях (публікація у журналах відкритого доступу) та Зелений шлях (самостійне розміщення публікацій, недоступних на сайтах журналів, в інституційних репозитаріях установи).
Інституційні репозитарії є окремим типом цифрових бібліотек, що організовані на засадах самодепонування робіт (зокрема, ще не опублікованих), створених співробітниками установи, в єдиній точці доступу (порталі). Модерацію інституційних репозитаріїв найчастіше здійснюють бібліотечні підрозділи установи, що забезпечують технологічні процеси збору, класифікації, каталогізації, зберігання та надання доступу до цифрового контенту. Інституційні репозитарії дозволяють дослідникам самостійно архівувати результати своїх досліджень і можуть покращити видимість та вплив досліджень, що проводяться в установі, спільне використання даних, управління знаннями, оцінку досліджень та відкритий доступ до наукових досліджень.
Інституційний репозитарій призначений для розміщення всіх типів наукових матеріалів, що відображають дослідницьку діяльність установи: монографій, наукових статей, дисертацій та авторефератів дисертацій, науково-методичних та навчальних матеріалів, доповідей конференцій, патентів, наукових звітів, препринтів, рецензій, візуальних та медіаматеріалів, комп’ютерних програм, метаданих, статистичних звітів про використання ресурсів тощо.
Інституційні репозитарії забезпечують дослідникам та науковим установам довготривале зберігання матеріалів досліджень, підвищення індексу цитувань праць, збереження авторських прав, відкритий доступ до досліджень, підвищення якості наукової комунікації.
Найпотужнішою цифровою платформою агрегації інституційних репозитаріїв світу є DSpace (пакет програмного забезпечення та шаблон інтерфейсів для інституційних репозитаріїв, що використовуються наразі у понад ніж 3 тисячах університетів світу, зокрема, більшості українських).
У межах європейських ініціатив відкритої науки розбудовується OpenAIRE (Open Access Infrastructure for Research in Europe) – європейська електронна інфраструктура відкритої наукової комунікації. В її основі лежить дослідний граф OpenAire, який пов’язує публікації, дослідні дані, дослідницькі програми з дослідниками, їх організаціями, фінансуючими агентствами та дослідницькими спільнотами. Для пов’язування наукових даних широко використовуються цифрові ідентифікатори DOI та ORCID. OpenAIRE є офіційним репозитарієм грантових програм ЄС, всі публікації, що публікуються в межах цих грантових програм, включаються в нього. Крім того, проіндексовані також статті таких вагомих постачальників наукових даних, як arXiv.org і Europe PubMed Central, а також статті з інших авторитетних джерел.
Серед безкоштовних репозитаріїв, які здобули найбільшу популярність для самоархівування наукових текстів, слід зазначити такі:
arXiv.org (безкоштовний цифровий архів відкритого доступу наукових статей у галузях фізики, математики, інформатики, кількісної біології, кількісних фінансів, статистики, електротехніки та системознавства та економіки. Матеріали у ньому розміщуються на умовах самоархівування матеріалів авторами)
Figshare ((глобальний репозитарій візуального та мультимедійного наукового контенту, призначений для розміщення у вільному доступі науковцями та університетами презентацій, графіків, відеозаписів, вебінарів, пакетів даних досліджень тощо);
Zenodo (універсальний репозитарій, розроблений в рамках європейської ініціативи OpenAIRE, що призначений для самодепонування наукових текстів та презентацій, і здобув популярність насамперед завдяки опції присвоєння DOI оприлюдненим на цій платформі препринтам).
В Україні репозитарії створені закладами вищої освіти та науково-дослідними установами.
Репозитарії НАН України та НБУВ:
Найбільшим загальнонаціональним електронним архівом наукових публікацій відкритого доступу в Україні є "Наукова періодика України", яка підтримується НБУВ в кооперації з видавництвами наукових журналів.
Інформацію про українські репозитарії можна отримати в розділі "Наукові ресурси бібліотек" інформаційного порталу "Наука України: доступ до знань".
