SCOPUS
Мультидисциплінарна база даних наукової інформації, що містить короткий опис і відомості про цитування рецензованої літератури. Scopus пропонує інтелектуальні засоби відстеження, аналізу та візуалізації досліджень. Розробляється і підтримується видавництвом «Elsevier».
Наукові ресурси, опубліковані після 1996 року, індексуються в базі даних Scopus разом зі списками статейних бібліографії. Цитованість в базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, в Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але тільки в ресурсах, опублікованих з 1996 року.
Профілі авторів. Для авторів, які опублікували більше однієї статті, в Scopus створюються індивідуальні облікові записи - профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID). Ці профілі надають таку інформацію, як варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки активністю публікацій, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальне число цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, індекс Хірша автора і т. д. База даних надає користувачам можливості використання унікальних ідентифікаторів авторів для формування пошукових запитів та налаштування сповіщень електронною поштою або через RSS) щодо змін у профілях авторів. Можливості пошуку авторів та обмеженого перегляду їх профілів доступні без передплати на базу даних Scopus засобами Scopus Author Preview.
Профілі установ. За аналогією з профілями авторів, для установ, співробітники яких опублікували більше однієї статті, в Scopus створюються профілі з унікальними ідентифікаторами установ (Scopus Affiliation Identifier). Ці профілі надають таку інформацію, як адреса установи, кількість авторів-співробітників установи, кількість публікацій співробітників, перелік основних назв видань, в яких публікуються співробітники установи, і діаграма тематичного розподілу публікацій співробітників установи.
Профілі журналів. База даних Scopus надає широкі можливості отримання наукометричних показників і проведення автоматизованого аналізу видань. Є можливість проводити розширений аналіз наукового рівня періодичних видань (у тому числі, порівняльний аналіз декількох видань) за чотирма основними показниками: загальне число статей, опублікованих у виданні протягом року; загальна кількість посилань на видання в інших виданнях протягом року; тренд року (відношення кількості посилань на видання до кількості статей, опублікованих у виданні); відсоток статей, що не були процитовані.
